м. Львів, пл. Катедральна 2

Історія пам’ятника Адамові Міцкевичу

Історія пам'ятника Адамові Міцкевичу

30 жовтня 1904 після року, витраченого на реалізацію, у Львові відкрили пам’ятник національному польському поету Адаму Міцкевичу. Автором проекту став скульптор Антоній Попель, який переміг в конкурсі. Облаштування площі проходило під пильним керівництвом архітекторів Юзефа Сосновського та Альфреда Захарієвича.

Ідея створення монумента виникла в повітрі у 1856 році, через рік після смерті поета. Але тодішній намісник Галичини відмовився від проекту з політичних міркувань. Зате ініціативу підтримали інші діячі. Наприклад, в 1860-х про неї висловився історик Генрік Шмітт.

У 1888 році у Львові заснували Літературне товариство імені Адама Міцкевича. А ще приблизно через 10 років створили комітет з підготовки до святкування на честь столітнього ювілею поета. Передбачалася урочиста, творча, молодіжна та благодійна частини, а в тому числі і установка пам’ятника.

Нову комісію з питань створення монумента очолив мистецтвознавець, історик і колекціонер Владислав Лозинський. Довгий час скульптори, архітектори і художники сперечалися про те, як саме має виглядати пам’ятник та якої висоти він буде. У підсумку вирішили, що висока колонна до 21 метра буде явно виділятися на тлі інших однотипних монументів.

З місцем теж визначилися не відразу: крім Марійській площі розглядали нинішній проспект Свободи, вулицю Січових Стрільців, площу Генерала Григоренка та площу св. Юра. У журі конкурсу увійшли найвідоміші митці свого часу, які порівнювали зображення та кошториси проектів. Розробка Попеля під поетичною назвою «Натхнення» посіла перше місце. Для створення використовували міланський граніт, а бронзу відливали на віденській фабриці.

Облаштування площі

До встановлення пам’ятника Адаму Міцкевичу у центрі площі знаходився фонтан з кам’яної фігурою Діви Марії. Його прибрали разом з озелененням навколо і почали розробляти новий проект, як облагородити територію. Антоній Попель тісно співпрацював з архітектором Теодором Тальовскім. Вони продумали два варіанти – вкрити всю площу бруківкою зі сколівського каменю та облаштувати сходи до пам’ятника або залишити травники з клумбами.

Остаточно проект погодили в 1906 році після серії правок. А облаштування оновленої площі закінчилося в 1909.

Пам’ятник Адаму Міцкевичу сьогодні

У 2006 році пам’ятник поетові пережив серйозну реставрацію. Гроші на це виділили польські меценати. Заодно оновили оздоблення всієї площі та встановили ліхтарі.

Колона-пам’ятник має велике символічне значення. Саме тут проходили численні найважливіші протести, маніфести і зустрічі. Адам Міцкевич в серцях львів’ян сам став символом самовідданості та втіленням любові до батьківщини.

Марійська площа з часом обзавелася ім’ям Міцкевича. А колонна так і залишилася архітектурною домінантою на тлі еклектичних малоповерхових будівель. До сих пір з нею намагається змагатися тільки «перший львівський хмарочос» – Будинок Шпрехера.

Хочете бути в курсі інших цікавих історичних подробиць? Ми знайдемо, чим ще вас здивувати! Туристична компанія «Капітолій» завжди готова ділитися новими знаннями та екскурсіями по Львову!

Залишіть свій номер телефону і ми зателефонуємо вам у зручний для вас час