м. Львів, пл. Катедральна 2

Костел Марії Сніжної: один з найстаріших храмів міста

Костел Марії Сніжної: один з найстаріших храмів міста

Перші згадки про костел Марії Сніжної у Львові датуються 1344 роком. Це один з найстаріших храмів міста. Експерти вважають, що його побудували німецькі колоністи. Спочатку, на думку фахівців, він був дерев’яним. А до середини 14 століття його відбудували з каменю.

У 14-15 столітті Львів обнесли оборонними стінами, але костел опинився за їх межами міста. Його огородили окремо. Довгий час храм не користувався популярністю через бідність населення.

Але у середині 18 століття розпочалося нове життя храму. Його заново розписали, переобладнали і віддали приходу. Незабаром він розширився так, що довелося доробляти прибудови.

Наступною реставрацією в кінці 19 століття займався відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Автором розписів став художник Едвард Лепший.

Повоєнні роки

На початку 20 століття в костел Марії Сніжної привезли пізньобарочну скульптуру Богоматері авторства Йогана Пінзеля. Її встановили прямо перед головних входом. Ні вона, ні сама будівля не постраждали за всі роки, включаючи дві світові війни.

Храм закрили в 1951 році після радянської окупації. Частину цінностей перевезли до Львівського історичного музею, а решту розвезли по інших храмах. Пізніше майже все перекочувало в Музей історії релігії. Будівлю переробили під склад, через що істотно постраждав інтер’єр, дерев’яне різьблення і була знищена та сама статуя.

Але вже в 60-х роках почалася інтенсивна реставрація храму. У 80-х в ньому відкрили музей фотографії та проводили художні виставки.

У 1995 році храм повернувся під опіку української греко-католицької церкви. Від колишнього оздоблення не залишилося майже нічого, крім амвона і вмурованих плакеток із зображенням Христа Скорботної.

Архітектура костелу

Костел Марії Сніжної зберіг своє початкове планування. Єдина зміна – невеликі добудови. Це однонавова будівля на кам’яному фундаменті з подовженою тригранної апсидою. Парадні сходи з боку вулиці ведуть до центрального входу з квадратною двоярусною вежею над бабинцем.

Розташовується храм на пагорбі і орієнтований на по західно-східній осі. Головний фасад повернений до Звенигородської площі, а сходи ведуть на площу Ярослава Осмомисла. З північного боку до будівлі підходить вулиця Сніжна, а з півдня – вулиця Гонта, але вона знаходиться набагато нижче рівня храму.

Товщина стін товстої кам’яної конструкції доходить до 2 метрів. Тип будівлі – базиліковий. Імовірно, квадратний притвор колись був частиною розібраної оборонної споруди.

Зовнішній вигляд храму досить аскетичний і простий. Але його прикрашає французький руст вежі і горельєф Марії Сніжної над входом. Витончено виглядають глибокі і витончені арочні ніші, в яких розташовуються віконні прорізи. Над вівтарем – кругле вікно. Картину доповнює вишукана сигнатурки, архівольти на імпостах та масивний профільований карниз. Замість звичайних вікон усередині ніші-балкончики з балюстрадою.

Практично на всю довжину нефа прибудований невеликий одноповерховий будиночок органіста. Дах – двосхилий, а над абсидою – гранований.

А якщо хочете дізнатися ще більше подробиць, деталей, загадкових легенд і містичних секретів про львівські пам’ятки, звертайтеся до нас в туристичну компанію «Капітолій»!

Залишіть свій номер телефону і ми зателефонуємо вам у зручний для вас час